Вірші есе твори

10.До людини,Дяченко Ірина. м.Новоазовськ, від 17 до 24 років

Людино! Ти довершене створіння
За прикладом своїм тебе створив Господь.
Ти бачиш тільки те , що має кров і плоть…
Але ,людино, озирнись навколо!
Таких, як ти , мільйони, тисячи…
Але не всі вони веселі й безтурботні
Не всі ідуть по шляху , сміючись.
Є різні долі…Зрозумій ,людино
Не глузування це і не осуд…
Але є ті, що , залишаючи родину
На шлях наркотиків і варварства стають…
Серця їх, скам'янілі через дози,
А очі вже сповна залиті кров'ю…
Якщо такого стрінеш на дорозі:
Чи зможеш врятувать своєй любов'ю?
Його душа вже не реве від болю:
Вона застигла, і не має вороття…
У нього так судилось! Не його це доля!
Він сам, своїм же розумом згубив своє життя…
Рятуй його, доки не стало пізно,
Адже тебе не встигне ще він загубить,
Хоч горе по п'ятах твоїх вже лізе,
Ти ще живий! Ти маєш право жити!
Бо ти - людина.Кожен подих твій
Є цінністю, яку не можна замінити