Вірші есе твори

24.Сповідь матері, Ансарі Валентина, м.Новоазовськ. від 13 до 17 років

Скажи , чому ти, рідна мати
Пішла так рано спочивать…
Залишила життя прокляте,
Сім'ю , що треба годувать.
Тримаюсь.Вже зима на носі,
Мені ще рано помирать…
Та витримати вже не взмозі,
Уже іду жебракувать…
Чому цей світ, такий безмежний?
О,Боже,розкажи,як жить,
Допоможи обрати стежку,
Шлях світлий, вірний покажи…
Маленький брат в куточку плаче,
Йому ще важче, ніж мені,
Вже розуміє він, дорослий наче,
Що щастя в іншій стороні.
Матусю , що робити далі?
Як в цьому світі виживать?
Твій досвід виковано з сталі,
Та чи його ти зможеш передать…
Та все ж-таки на краще сподіваюсь,
Радію, Богові молюсь, Для інших жити намагаюсь,
А все одно всього боюсь.
Що, як вчиню , як рідний батько-
Втечу із дому і зіп'юсь…
Ми в цій країні виживаєм разом…
Мені так страшно залишитись одному…
Моє життя також безцінне, мамо… Тож про майбутнє треба думать самому