Вірші есе твори

28. Батьківська хата. Снігур Анастасія.м.Миколаїв,від 17 до 24 років

Сотні доріг є на світі,
Тих, що ведуть в майбуття.
Але єдина дорога,
Та що в дитинство верта.

Затишно в батьківській хаті
Все тут зігріте теплом,
На хліб і сіль тут багаті,
А ще багаті добром.

Батьківські сильні руки
В обійми мене візьмуть
Не така вже тривала розлука,
А як ніжно вони обіймуть!

А матусині ясні очі,
Мов зірки спалахнуть добром.
Вони снились мені щоночі,
Обіймали мене добром.

Не така вже велика хата,
Але місця всім вистачає.
Завжди сміхом дитячим багата
І дітей, і внуків вміщає.

Збереться уся родина
За великим круглим столом.
На столі духмяна хлібина
Пахне літом і молоком.

І я знаю, так завжди буде,
Поки батьківська хата стоїть.
Там не тільки тато і мама,
Там дитинство моє буде жить.