Вірші есе твори

34. Виживаю,Ключківська Христина .м.Львів, від 13 до 17 років.

Під мелодії злих акордів

Я загублю свій світ бездомний,

Від самотніх, чужих пародій

Залишу тільки добрий колір.

Заховаю під парасольку

Забагато ілюзій кровних,

Загублю у душі лиш втому

І розбуджу у серці осінь.

Мов роздвоєна в своїх справах

Все невтомно себе шукаю,

На вустах тільки запитання:

«Хто я, хто я, чому вмираю?»

І, не знаючи де блукати,

Помаленьку в собі ховаю

Запитання чому вмираю

І у відповідь – виживаю...

Без... ангела

Помер твій ангел -ти одна в кімнаті,

Вже не зігріє душу той холодний чай,

Ти просто плачеш - сліз не вистачає:

А хто вгадає де тепер твій рай?

Під монотонність стуку сліз об рами

Ти відраховуєш частотність власних мрій,

Колись і десь – таке було і з нами,

Ти розбиваєш Всесвіт об граніт.

Ти просто хочеш як у казці жити...

А, може, й снити, й марити нараз.

В тобі так мало подихів лишилось,

А ти втрачаєш їх на сотні фраз...

Ти хто? Заблудла пташка з антисвіту,

А, може, літо, що заблукане в стежках,

Чи вітер, той сирітка вітер,

Що все самотній нудить у степах...?

Помер твій ангел -ти одна в вікні,

І холод огортає твої плечі, і губи вже чомусь німі,

В твоїх очах сліпотно стогне вечір,

А у вухах усе дзвенить оте: ПРОСТИ...................