Вірші есе твори

36.Невигадані історії про...,м.Калуш,Побережник Ліліана, від 17 до 24 років

Усі - і дорослі, і діти - повинні зрозуміти, що людина-це Скарб
Господній. Вона покликана примножувати багатства людства лише завдяки
своїй творчій праці. Завдяки розумінню й підтримці кожного – і
дорослих, і дітей.
За даними міжнародних організацій, 10% дітей світу мають ті чи інші
фізичні вади. Народитися ”не таким,як треба”- завжди велике нещастя
для дитини. Але часто його загострює ставлення урядів деяких країн та
ЗМІ,а також стиль зображення дітей з обмеженими можливостями .
Я стала свідком того, що про людей з обмеженими можливостями часто
говорять не як про рівноправних членів суспільства, а як про тягар.
Власне кажучи,навіть саме слово ”інвалід”, походить від англійського
invalid - такий , що немає сили, неповноцінний.
Невигадана історія про дівчинку з обмеженими можливостями
Я знаю одну дівчинку , яка живе в селі у якому проживає моя бабуся . Цю
дівчинку від самого народження називають ”інвалідом”.У Світлани є
сестричка близнючка Марічка, яка народилась здоровою. Марічка повністю
допомагає Світлані , але не все їй під силу. Наприклад : доки
Світланка була школяркою до неї ходили викладачі займатись додому,коли
закінчила середню школу виникла велика проблема. Як їй в цьому світі
жити далі... Яке у неї майбутнє…Адже без допомоги близьких вона не може
пересуватися, а це означає , що навчання в інших навчальних закладах
закрито . Світлана незважаючи на її стан здоров’я, досить розумна
дівчинка. Мені шкода Світланку як людину , тому що вона не може
реалізувати свої мрії. Дякувати Богу, що в неї є дар творити своїми
руками дуже красиві картини з бісеру, таким чином вона хоче довести
всім, що людина з обмеженими можливостями не виходячи з дому теж може
чимось займатись і бути корисним для суспільства. Але саме суспільство
повинно також допомагати таким людям реалізувати себе та свої
можливості.
Розповідаючи про думки і мрії, смаки і уподобання дітей-інвалідів,
ЗМІ, особливо радіо й телебачення, переконують людей в тому, що вони
такі ж самі, як і в здорових дітей. Можливо, комусь неприємно бачити
на екранах телевізорів дітей з обмеженими можливостями, проте це не
причина,аби зовсім ігнорувати людей з обмеженими можливостями .
Приділяючи їм увагу, ЗМІ допомагають схиляти населення до дій на благо
тих членів суспільства, яких воно не завжди хоче помічати.
Через соціальні , політичні, економічні зміни в Україні збільшилась
дитяча безпритульність і бездоглядність. З’явився навіть термін” діти
вулиці ”
Хто ж такі діти вулиці?
Це діти, які не спілкуються з батьками і не мають місця проживання;
які підтримують стосунки з батьками, однак через бідність, різні види
експлуатації і зловживань, більшу частину доби проводять на вулиці;
вихованці інтернатів, спеціалізованих шкіл, які опинились на вулиці.
Невигадана Історія про ’’ проблему ’’ дівчинки з мого двору
Вона, ледь-ледь не опинилась на вулиці. Їй Олі, як люблять говорити,
’’ перехідний вік ‘’ . Її сім’я на грані розпаду . У старшої сестри
не все гаразд у особистому житті, батько приходив додому напідпитку,
мати завжди роздратована. Дівчина залишається в стороні від усіх своїх
близьких, тобто ніхто на неї не звертає увагу (чим вона займається, як
справи у школі, немає з ким поділитись своїми успіхами, проблемами).
Оля почала шукати ’’ спілкування на вулиці ’’ . Вона затягнула
дівчинку в свої тенета : почала пропускати навчання у загальноосвітній
та музичній школах. у всьому її підтримували вуличні друзяки. Олі це
подобалось.
Але світ не без добрих людей .Олі пощастило. Знайшлась людина, для
якої доля цієї дівчинки – небайдужа. Це її класний керівник. допомогла
повернутись до школи. За допомогою класного керівника Оля пізнала
Господню благодать.