Вірші есе твори » 42.Без ангела. Ключківська Христина,м.Львів.від 13 до 17 років 5 листопада 2009 від prevenciya

Помер твій ангел -ти одна в кімнаті, Вже не зігріє душу той холодний чай, Ти просто плачеш - сліз не вистачає: А хто вгадає де тепер твій рай? Під монотонність стуку сліз об рами Ти відраховуєш частотність власних мрій, Колись і десь – таке було і з нами, Ти розбиваєш Всесвіт об граніт. Ти просто хочеш як у казці жити... А, може, й снити, й марити нараз. В тобі так мало подихів лишилось, А ти втрачаєш їх на сотні фраз... Ти хто? Заблудла пташка з антисвіту, А, може, літо, що заблукане в стежках, Чи вітер, той сирітка вітер, Що все самотній нудить у степах...? Помер твій ангел -ти одна в вікні, І холод огортає твої плечі, і губи вже чомусь німі, В твоїх очах сліпотно стогне вечір, А у вухах усе дзвенить оте: ПРОСТИ...................