Вірші есе твори

4. Материнська Любов, Возна Тетяна, м.Чугуїв. від 17 до 24 років

[b][/b]І знову я у рідному селі,
У тім малесенькім куточку раю.
І згадую, як ще маленькому мені
Матуся пісеньку співала в гаю.
Ось біла хата край села
І сива вишня при дорозі,
Й рідненька матінка стріча
Мов горлиця, зсивіла, на порозі.
На коси, сріблені печаллю,
Лягає ніжно синова рука,
А з маминих очей від жалю
Скотилась крапелька-сльоза.
Прийшов до вас на сповідь, мамо!
Пробач, що довго так ходив.
Повір, жалкую, що так рано
Гніздо рідненьке залишив.
Ласкавий погляд сина обігрів,
Хто ще крім матері пробачить.
І я навіки зрозумів,
Що матері любо багато значить.