Скрябіна Катерина, смт. Куйбишево Запорізької обл
Вікова категорія -від 13 до 17 рокiв
Толерантність – це від душі
Можна розпочати своє есе, як більшість інших,- термінологією і поясненнями ключового слова – толерантності. Але б хотілося заглянути глибше, у самий корінь справедливості, доброти і взаєморозуміння.
Кожен з нас живе в суспільстві, де, громадяни, наче молекули газу в закритій скляній посудині притягуються, стикаються і відштовхуються. Це невід’ємна частина дії на протязі всього життя,- бути в суспільстві, спілкуватись, справляти враження на людей, тим створюючи нові зв’язки. Не можливо бути зовсім позбавленим від перебування оточуючих. Навіть, Робінзон Крузо, будучи одиноким певний час, зустрів П’ятницю. І знову він повинен був відновити у пам’яті правила спілкування. Не легко знайти спільні мову, думки і погляди. Саме це і є мистецтвом взаємовідносин. Граючи в шахи, згадуєш стратегії, правила, намагаєшся задіяти кмітливість, щоб виграти або, програвши, завоювати прихильність суперника. Так і по життю. Щоб досягнути того, чого бажаєш, спілкуєшся з людьми, згадуючи ті правила, винятки, заборони, яких навчали батьки, рідні, ті, що вичитували з книжок Стендаля і Флобера, визубрювали з посібників етики. До кожної людини треба знаходити новий підхід, відчувати її страхи і болі, слабкі і сильні місця. Торкатись обережно душі, не викликавши шквал негативних емоцій. От тут і з’являється той самий пік спілкування, де не обійтися без толерантності. Вона як фундамент, на якому будуються всі почуття, відносини і взагалі наше майбутнє!
Іноді молодь плутає толерантність з вічливістю. Їм здається, що сказавши «Добрий день» , дійшов грані толерантності. Але насправді це лише вихованість. Толерантність – це сукупність моральних принципів: вічливості, доброти, порозуміння, щедрості, милосердя… Можна списати і не одну сторінку, бо цей термін має безмежне означення і охоплює все добро, що є на Землі.
Одного разу я почула про такий випадок. Дівчинка років тринадцяти (українка за національністю), йдучи додому зі школи, помітила яскраву невелику замітку на стіні біля магазину. На ній дрібними літерами було написано рекламу-дивіз «Українці проти іноземців!». Прочитавши, дівчина розчервонілась, з обуренням зірвала її і жбурнула на смітник. От де справжня, яскраво виражена толерантність. Відверта і від душі.
Останнім часом часто говорять в школах вчителі: «Будьте толерантними!». Та хіба всі розуміють, як це?! Навіть я до сих пір не усвідомила чи є я толерантною. Більш за все я є об’єктивною. Все, що трапляється навколо мене оцінюю реально, «знявши рожеві окуляри». Я розумію, що ким би ми не були, щоб не робили, яку б віру не сповідали,- перш за все ми рівні і маємо однакові права на існування, земні принади, повагу. Якщо це пам’ятати, то ніколи не зробиш зла. Намагатимешся робити лише добро, чи то вислухавши людину, чи то сказавши «Дякую», чи то просто посміхнувшись. Толерантність- це від душі.
Тож прошу,люди! Давайте жити однією душею Всесвіту!
|
