Козьора Олена, м.Комсомольськ Вікова категорія автора - від 7 до 12 років
Як швидко летить час. Наче тільки ще вчора ми зустрічалися в бабусиному селі на канікулах, а ось уже й зима. Навчання в школі мені подобається, але що турбує – то спілкування з однолітками. Чомусь ми не поважаємо один одного, не вміємо вислуховувати, можемо навіть нагрубити. Десь поділися вихованість та толерантне відношення. Мабуть, тому що не всі зараз розуміють, як це бути толерантною людиною. Толерантність – це ввічливість, турбота про ближніх, доброта, вихованість. Вихована людина ніколи не буде порушувати своїм поводженням правила, які встановлені серед людей, що спілкуються з нею. Що означає бути ввічливою людиною? Недарма кажуть, що ніщо не обходиться так дешево й не цінується так дорого, як ввічливість. Людина, яка поводить себе пристойно, тактовно, виявляє люб'язність та уважність –ввічлива. З нею приємно спілкуватися, бо вона завжди несе іншим світло, добро і любов. Серед слів, які ми вживаємо, є чарівні слова ввічливості. Їх потрібно знати всім людям і використовувати якомога частіше. Ось вони: дякую, смачного, вибачте, спасибі, до побачення. Кажучи "дякую", "спасибі", ми, звичайно, висловлюємо подяку кому-небудь за що-небудь. Але не всі знають, що в давні часи "спасибі" складалося з двох слів "спаси Бог". Так казали співрозмовнику на знак поваги і вдячності, бажаючи, щоб у нього все було добре. Пізніше для стислості ці слова злилися в одне й набули сучасного звучання. Будь ласка – ввічлива форма звертання до кого-небудь з якимсь проханням. З цього слова повинне починатися будь-яке прохання. "Будь ласкавий, добрий" – зроби що-небудь. Ввічлива людина шанує тих, хто за віком старший від неї, допомагає їм, поважає батька і матір, дідуся та бабусю, захищає молодших, піклується про них. «Здрастуйте! Дуже добре, дякую». Простий обмін привітаннями відбувся, а як багато інформації почерпнули з нього співрозмовники! І не тільки інформації: ще вони обмінялися позитивними емоціями, добрим гумором, немовби приємними святковими подарунками. Це були ніякі не чарівники, а просто двоє ввічливих людей. Ввічливість є один з талантів, які прикрашають життя людини. Нерідко ми помічаємо, що ввічливому деякі справи вдаються набагато легше, ніж грубому. Це справедливо. Звичайно, є багато правил поведінки людини, навіть дуже багато. Їх можна вивчати напам’ять цілий тиждень і все одно нічого не запам’ятаєш. Дійсно, ці знання мертві без щоденного вжитку. Існує й інший шлях до ввічливості. Він нескладний: треба хоча б трохи перейматися її клопотами й турботами. Ось тоді і ввічливість з’явиться, щире спілкування відбудеться. Ніщо не забирає так багато сил, як злість. Позлився годину – цілий день стомлений. І навпаки – радість від приємного спілкування, прикрашеною взаємною ввічливістю, надає снаги на цілий день. Кажуть, що бути ввічливим не коштує людині аж нічого, зате така якість, як ввічливість, дуже високо цінується оточуючими людьми. Той, хто завжди ввічливий, нічого не вимагає від інших. Він просто поважає і себе і всіх на світі людей. І при зустрічі такої людини хочеться звернутися із щирою посмішкою: «Добридень, як себе почуваєте?!». Тож давай, Наталочко, будемо толерантними людьми. Пиши про те, як у тебе справи в школі, як ви спілкуєтеся між собою? З нетерпінням чекаю від тебе листа.
До зустрічі. З повагою, твоя подруга Олена.
|