e093. "Дорослі" роздуми підлітка про толерантність"

Категорія: Вірші есе твори  

Есе "Дорослі" роздуми підлітка про толерантність"

Толерантність – це здатність без агресії сприймати думки, поведінку, форми самовираження та спосіб життя іншої людини, які відрізняються від власних. Виникла толерантність у західній цивілізації на релігійному рівні. Передусім толерантність означає доброзичливе та терпиме ставлення до чогось. Основою толерантності є відкритість думки та спілкування, особиста свобода індивіда та поцінування прав та свобод людини. Толерантність означає активну позицію людини, а не пасивно-терпиме ставлення до навколишніх подій, тобто толерантна людина не повинна бути терпима до всього, наприклад, до порушення прав людини чи маніпуляцій та спекуляцій. Те, що порушує загальнолюдську мораль, не повинно сприйматись толерантно. Тому потрібно розрізняти толерантну поведінку та рабську терпимість, яка не приводить ні до чого хорошого. Потрібно пильно розрізняти ці поняття, бо маніпулятори (в тому числі більшість політиків) закликають до "лже-толерантності", оскільки людьми, які відносяться до всього лояльно, легше управляти. Оскільки людина є істотою суспільною, то і її повноцінне життя поза життям громади просто неможливе. Людина повинна зважати на норми та форму поведінки, які заведені в суспільстві загалом та в конкретних ситуаціях чи в тому чи іншому товаристві. Часто те, що не сприймається в одному товаристві, можна дозволити собі в іншій ситуації. Але все-таки кожна людина повинна сформувати для себе основоположні принципи поводження, які визначатимуть її життєву норму та лінію поведінки і, таким чином, формуватимуть її відносини з іншими людьми, а звідси і її життєвий успіх. Звичайно, основою поводження в товаристві знайомих чи незнайомих людей має бути ввічливе ставлення до оточуючих. Інтелігентна людина завжди вміє підтримати розмову на будь-яку тему, вислухати і звернутися до когось. Тому в товаристві не слід бути замкнутим, бо саме тут ми знаходимо свої шанси та можливості для самовираження, саморозвитку та самовдосконалення. Товариство, у свою чергу, також допомагає нам у формуванні та реалізації наших ідей та планів. Думка, почута у товаристві, є дуже важливою, оскільки саме так сприйматимуть вашу, вже реалізовану, ідею й інші люди та від цього залежатиме ваш життєвий успіх у цілому. Толерантність включає в себе не тільки відношення до суспільства, а й відношення до батьків. Молодь, спілкуючись між собою, зазвичай звертається на "ти", показуючи простоту самого спілкування та дружні відносини. На "ви" зазвичай звертаємося до старших від себе осіб, людей, які нам невідомі або маловідомі, представляють відповідні органи влади чи якісь організації, тощо. У деяких сім'ях залишилася традиція звертатися до батьків на "ви". Це підкреслює особливу повагу до батьків та чемність, стиль виховання. Адже саме батько та мати є для дитини власне найвищий авторитет і найвища влада. Таке звертання створює також такий собі "бар'єр" для "простяцького" спілкування зі старшими від себе та не допускає у спілкуванні з батьками так званого молодіжного сленгу, який не обов'язково є найкращим вибором. Вживання сленгових слів у жодному разі не робить людину "своїм хлопцем" у товаристві, це скороминуще, зате породжує в людині недобру звичку вживання не завжди найприємніших слів, що може за певних умов проявитися у невідповідному товаристві чи вдома і повністю змінити думку про цю людину, як особу чемну та виховану. Основоположною у відносинах між дітьми й батьками повинна бути четверта Божа Заповідь: "Шануй свого батька і матір свою, щоб було тобі добре та щоб довго прожив ти на землі!". Почуттям поваги до людини єднається любов. Ми можемо любити того, кого поважаємо. Тому чемна людина завжди буде вдячна батькам за те, що привели її у цей світ, навчили любити життя, дали можливість вивчитися, отримати професію, допомагають і підтримують її завжди правильною порадою. Пам'ятаючи про це, слід подорослішавши, підтримувати вже своїх батьків, які з віком часто дуже потребують цієї підтримки і турботи. Адже для батьків немає у світі нічого дорожчого і ріднішого від своїх дітей.
Поряд із батьками значне місце в житті людини займає вихователь, учитель, викладач - люди, які намагалися передати знання, виховати справжню людину, іноді сварили, але скеровували в житті. Цим людям також слід віддати належне. Людина має бути толерантною навіть в елементарних нормах поведінки, наприклад, знання і виконання правил мобільного етикету - це ознака вихованості та високої культури спілкування. Але ми, діти, мало знаємо про мобільний етикет, а чи всі дорослі нам показують приклад? Толерантність – це частина етикету, що прийняті в суспільстві. Ці норми моральності сформувалися протягом тривалого часу становлення взаємин між людьми. На цих нормах поведінки базуються політичні, економічні, культурні відносини, бо існування без дотримання певних правил неможливе. Сучасний етикет успадкував усі звичаї та досвід усіх народів світу з давніх часів до сьогодення. Культурна поведінка в своїй основі є всезагальною, і дотримуватись її повинні не окремі особи, а все суспільство загалом. У кожній країні народ вносить свої виправлення й доповнення в етикет, що зумовлено соціальним, політичним, суспільним життям та специфікою історичного розвитку країни, походженню, традиціями та звичаями народу. Норми етикету є "неписаними", тобто мають характер певної своєрідної угоди між людьми, щодо дотримання певних стандартів поведінки. Кожна культурна людина повинна не тільки знати і дотримуватися основних норм етикету, але й розуміти необхідність існування визначених правил і взаємин між людьми. Манери людини є індикатором багатства внутрішнього світу людини, вони відображають моральний та інтелектуальний розвиток. У сучасному світі культурна поведінка має дуже велике значення: вона допомагає встановлювати контакти між людьми, спілкуватися та створювати стійкі взаємини.
Отже, толерантність є доволі тонкою категорією, якої, безумовно, потрібно дотримуватись, оскільки вона визначає моральний, суспільний і демократичний розвиток суспільства.