Габараєва Елліна Едуардівна, м. Луганськ
Вікова категорія - від 13 до 17 років
Чому суспільство потребує толерантності?
Я довго думала над цим питанням і прийшла висновку: все наше життя залежить від нас та оточуючих нас людей. Почну розповідь з вірша, який прочитала на вітрині булочної:
Не зли других и сам не злись,
Мы гости в этом мире бренном.
А если что не так – сдержись,
Будь поумнее, улыбнись,
Холодной думай головой.
Ведь в мире все закономерно:
Зло, излученное тобой,
К тебе вернется непременно!
Толерантність у перекладі з латини - tolerantia – означає терпимість. Це вміння терпіти чужі думки, висловлювання, ініціативи, навіть якщо ти вважаєш їх неправильними. Ця якість дає людям можливість жити разом навіть за умови відсутності приязні та любові, допомагає зберегти певну дистанцію між людьми, щоб вберегтися від образ.
Проблема взаємовідносин між людьми існувала завжди. Ось що говорили з цього приводу письменники: «Зараз найкорисніша людина в світі – та, хто вміє ладнати з іншими» (Стенлі С.Аллін), «Важливо завжди було й буде тільки те, що потрібно на благо не однієї людини, але всіх людей» (Л.Толстой).
Я вважаю, що суспільство потребує толерантності, щоб люди мирно співіснували, розуміли одне одного, поважали думки кожної людини. Нетерпиме ставлення однієї людини або суспільства до думок, поглядів іншої людини може призвести до образ, зневаги, навіть до війни.
В сьогоднішньому світі найголовнішим завданням є виховання толерантності у спілкуванні. Спілкування може бути джерелом щастя та натхнення, а може – болю та страждань. Тому треба навчатися спілкуватися з повагою, з любов’ю. Навіть зауваження можна зробити ввічливо!
На мій погляд, зараз небагато людей, яких зустрічаєш на вулиці з веселою, радісною посмішкою. Не зустрінеш, нажаль, багато людей, які просто побажають тобі здоров’я та щастя. Тому і потрібна толерантність до всіх людей, радісних і стомлених, привітних і не дуже. А для цього потрібно просто любити оточуючих тебе людей, дім, в якому живеш, двір, через який кожного дня ходиш до школи, травку та деревця у дворі. Подаруєш зустрічному посмішку – посмішку отримаєш у відповідь. Посмішка – це подарунок душі. Щира посмішка ніколи не буває недоречною! З посмішкою ми можемо принести більше світла та тепла у наш світ!
Толерантність не дається від народження, а формується у процесі виховання та самовиховання, придбання життєвого досвіду. Чим більш доброзичливішими будуть люди, тим більш організованим та добрішим буде суспільство.
Якщо людина не права, на наш погляд, ми можемо з терпінням їй висловити свої погляди, дати час, щоб розібратися у думках.
Про суспільство можна судити по відношенню до окремих людей: стареньких, з особливими потребами, з обмеженими фізичними можливостями. Перш ніж вимагати уваги до себе, треба самим з повагою та добротою ставитися до оточуючих, контролювати свої вчинки. Толерантність веде до миру та злагоди.
Без труда нам улыбка дается,
Если жизнь, словно песенка, льется –
Но важней в неудачах поступать не иначе:
Тот хорош, кто в беде улыбнется!
|
