e116. Він, вона і толерантність

Категорія: Вірші есе твори  

Дим цигарки ще більше заглиблював його у роздуми. … Ціни на нафту стрімко котяться вниз, з 14 липня по 2 вересня її котирування на лондонських біржах впали майже на 25 %. Чого ж у нас так і не знижуються ціни… Знову сховала попільничку. Ну, нехай, зроблю їй на зло… Попіл з цигарки впав прямісінько на підлогу. Розтерши його тапком, він знову взявся до мрій… … З часом можна буде пересісти з тролейбуса у власний автомобіль. А тоді… Виробнича нарада, затримався, люба, шеф змусив ще деякі звіти дописати… І ніякого повернення додому одразу ж після роботи!.. – Вийди на балкон! Тут немає чим дихати! – на її поблідлому обличчі застигла гримаса люті. … Він і досі курить на кухні! Мене вивертає від будь-якого запаху, а він…!!! Недопалки в вазонах, попіл на підлозі… Де ж я її поклала, цю трикляту попільничку?!! Здається десь у верхній шухляді… Величезний живіт заважав їй. Вона ледь дотяглася до місця, де сховала попільничку. У її думки раптово увірвався його голос: – Що в нас на сніданок? – У нас? – з розпачем перепитала вона. – Ну, а в кого ж? – передразнив він. – Я не… – Що ти?!! – перебив він. – Я це чую кожного ранку! Її обличчя зблідло ще більше, вона миттю вискочила з кухні. Розгортаючи газету, він мріяв про день, коли це все закінчиться. Сердився, що вона цілий день вдома, а навіть щось приготувати не може. Тільки й чути: “ В мене ноги набрякають, мене нудить, мені погано…” … А я? Я просто хочу кави… Запашної… Я ж аристократ! Я не можу починати свій день без кави і свіжої газети… Наступна цигарка, попіл на підлозі і недопалки у вазонах… … І знову пишуть, що війна, вибори, катаклізми… І толерантність, як ключ… То-ле-ран-тність. Корінь “ран”, чи що? Ран, рана, поранити. Біль, болить. Вона ще у ванні… Як це коли в тобі ще одне життя? … Толерантність. То-ле-ран-тність. То-ле… Ставитись толерантно… Вчать ставитись толерантно… Гра слів завела його думки в нікуди. Поки вона мовчки плакала у ванні, таке далеке для нього поняття толерантності поволі прокрадалося у його звичний світ…