e137. Толерантність як шлях до Європи

Категорія: Вірші есе твори  

Толерантність як шлях до Європи

Більше двох століть назад видатний український філософ-гуманіст Григорій Сковорода висловив крилату фразу: «Не все те неправильне, що тобі незрозуміле». Важко не погодитись. І Григорія Савовича тоді багато хто вважав неправильною людиною. Науковець і жебрак, мудрець і "юрод" так говорили про цю надзвичайну особистість різні люди. Думками він випередив час. А зараз признаний одним з найосвіченіших діячів України всіх епох. . Його праці є життєдайним джерелом, з якого черпатиме наснагу ще не одне покоління. Думаю, ще довго дивуватиме подвиг мислителя, що в глуху добу кріпосництва та релігійних забобонів відважно кинув обвинувачення сильним світу.
Думаю, Григорій Савович намагався збагнути кожну людину, незалежно від її походження та статку. Він бажав розвитку особистості і не боявся змінюватись. А відкидання незрозумілого походить від страху змін, лінощів, неповаги до особистості. Фактично, це ознаки застою, регресу.
Кожному з нас відоме висловлювання: «пережитки минулого у свідомості людей». Звичайно так говорять про явища, які корінням своїм поринають у минуле - з обмеженими знаннями, культурою, розвитком. У таких людей немає розвитку, вони впевнені, що все знають, що і так все їм відомо, а інше - неправильне. Адже так жити легше, зручніше, відповідальності менше. По вмінню розцінювати людей, вони належать минулому. Минулому, яке вороже нам, де господарювало приниження людини.
На мій погляд, категорично сказати: «Неправильно» про той аспект життя, який не розумієш, це показник обмеженості розуму і морального розвитку людини, неповага до інших. Як розпізнати дурня? Він завжди правий. І дійсно, знайдеться чимало людей, які впевнені, що будь-хто, хто додержується думки, протилежної його особистої, той неодмінно дурень, людина, чия точка зору не гідна ніякої поваги.
Ньютону належить фраза: «Тільки велике знання приближує до Бога, мале знання віддаляє від нього». Дійсно, тільки людина, яка має широкі знання, може розуміти всю їхню відносність. Дилетанту ж, верхогляду, здається, що він знає все. Ось тому він вважає себе, безумовно правим. Ось чому люди по-справжньому широкого світогляду і великої культури з увагою та повагою відносяться до точки зору іншого. Навіть, коли вона не збігається з їх особистою. Мені здається, саме це є толерантністю.
Є речі, які ми взагалі доки не розуміємо. Невже вони неправильні? Невже неправильне кохання, адже невідомо, звідки воно приходить і чому одна-єдина людина стає найдорожчою у світі. Якщо ми не знаємо, які фізичні та хімічні процеси відбуваються на сонці (цього «наживу» ніхто зблизька не бачив), то сонце світить неправильно? Звичайно ж, ні. Просто ми зараз про це не знаємо, нам багато чому треба ще навчитися.
Торкнулись наукового боку нашої теми, тепер хочу висловити свою думку стосовно іншого боку - морального. Дуже небагато людей, навіть найкращих, можуть просто та відверто сказати «не знаю». Так ми створені. Кожна людина намагається якщо не бути, то хоча б здаватися розумною, досвідченою, талановитою. Всесвітньо відомий психолог Зігмунд Фрейд переконаний - кожною особистістю керує бажання стати лідером. Лідер повинен бути найкращим, знати і вміти більше за інших. Без цього природного потягу немає еволюції, немає особистостей, які дають світу великі відкриття і прискорюють його розвиток.
Але лише при страсне бажання стати лідером, не дотримуючись загальнолюдських цінностей, призведе до негативних наслідків, перетвориться на демонстрацію сили та агресії. Довго не протримаємось, один одного повбиваємо. Так от, щоб вижити, ми повинні до своїх опонентів ставитися толерантно.
Взагалі толерантністю називають терплячість до чужих думок, вірувань, поведінки. На мій погляд, без цього, особливо сьогодні, нам не вижити. Шість мільярдів людей сотень національностей, у кожної особлива культура, релігія, цінності, їх далеко не завжди розділяємо.
Я вважаю, що ми будемо поважати думки інших і прислухатися до них, то дізнаємося багато цікавого й корисного. Таким чином покращимо своє життя вийдемо на новий рівень розвитку. На мою думку, саме толерантність допоможе нашій країні у відносинах з іншими державами. Я впевнена, що такі риси, як терплячість, ввічливість, повага, керованість, стриманість цінуються в Європі. Сподіваюсь, ми прийдемо до компромісу в рішенні певних питань і не будемо категорично: „Не правильно!" Може в цей момент світ стане трошки світлішим і добрішим. А може десь і на іншому боці планети високі політичні лідери домовляться про припинення вогню, завершення війни. І якась дитина не залишиться сиротою. Та що ходити кудись.
Мені дуже цікаво, які б крилаті висловлювання народились у Григорія Сковороди, якби він жив в теперішній час. Скоріше за всього і філософом би він не став - часи не ті, бурхливі, емоційні, неспокійні. Коротше, обставини філософії не сприяють. А от посада генерального секретаря ООН йому б дуже добре підійшла. От тут я вже точно була впевнена; світ стане трошки добрішим. Адже історію творять особистості. Така особистість як наш відомий українець, багато чого могла дати цьому світу. Але це неможливо. Зараз наш час, ми, молоді, тепер будемо перетворювати сьогоднішню історію, не забуваючи слів, сказаних більше двох століть назад, і прокладемо шлях до нового етапу розвитку України - до Європи.