Царук Наталя, смт. Турбів, Липовецький р-н, Вінницька обл.. Вікова категорія - від 13 до 17 років
Толерантність, як перший крок до процвітання держави
Толерантність, як перший крок до процвітання держави. Чи справді це так? Адже якщо згадати історію - не всі країни та імперії були толерантними до інших. Наприклад, Велика Римська імперія існувала аж 1000 років, хоч і не вела себе толерантно. А чи правильно це? Чи всім було зручно в умовах, які створювались при ворожих відносинах? Звичайно - ні! Адже простий народ потерпав від війн і розрух, в той час, коли їхні правителі були гордими і не хотіли поступатись. В наш час не багато змінилось. Візьмемо для приладу, Україну та Росію. Це держави - сусіди, але відносини в них не зовсім дружні. Чи то сварка за маяк, чи за Крим. Наші можновладці розпочинають конфлікти не думаючи про свій народ. Чи не легше було б домовитися мирним шляхом, без конфліктів, без збільшення ціни на газ в наслідок цих конфліктів і без страху людей перед війною. Я думаю, це можливо. Адже не велике це приниження іноді поступатись чи промовчати. Можливо і наша Україна вступила б до ЄС, коли б президент і парламент докладали більше зусиль аби покращити країну, її розвиток, а не набити гаманці грішми. Хоча над цим питанням повинен замислитись кожен. То ж будьмо і ми щирими, дружніми і привітними. Будуймо свою державу. Не проявляймо расизму по відношенню до інших націй і тоді, можливо, до нас поставляться так само і ми отримаємо визнання інших.
Толерантність держави залежить від нас
Толерантність держави залежить від нас. Адже людина не буде толерантною, якщо будуть ворогувати між собою міста, села, школи. Ми не можемо мати теплих відносин з іншими країнами, якщо не будемо щирі між собою. Ми дуже рідко над цим замислюємось., але це справді так. Адже держава не може показати себе привітною по відношенню до інших, коли вона ворогує у свої межах. Ми всі українці - народ, мужністю, єдністю і відвагою якого дивувались і захоплювались завжди. Куди зникла ця єдність? Ми стільки йшли до незалежності, а коли отримали її - стали зовсім іншими, розгрупованими, нещирими, втратили наполегливість до об'єднання, дружби, миру і рівності. Тож нам потрібно докласти спільних зусиль, аби побудувати толерантні відносини в середині держави, а потім і за її межами.
А нам бы жить
Живем в бездушии и страхе В безбожной суете мирской. Лишь о своем печемся благе Плененны вечной суетой. Всегда спешим, чтоб в этой жизни Успеть все блага захватить И просим, чтоб помог Всевышний Наш звездный час не упустить. А нам бы жить в любви и вере И Божью заповедь ценя В разрушенном, заблудшем мире Найти спасенного себя.
|