Вірші есе твори » t004. Різнокапелюшки


9 жовтня 2008 від vebmaster
Куксенко Роман, м. Черкаси
Вікова категорія - від 7 до 12 років Колись – ніхто не знає коли, але дуже давно – існувало плем’я з дивною назвою Різнокапелюшки. Люди цього племені дуже любили капелюхи. В кожної людини був свій особливий плетений капелюх: з зеленого рогозу, жовтої соломи, з синього цикорію, червоного духмяного горошку, білого березового лика, з чорної дубової кори і таке інше – хто який придумає . Плем’я Різнокапелюшків було дуже мирне і дружнє, ніколи там не було заздрощів, сварок і наклепів. А в сусідньому племені, яке звалося Вовки, все було по-іншому. Це плем’я назвали так тому, що всі люди були як вовки, злі й лихі.
І ось з племені Вовки вирушив в мандри один дуже злий чаклун, який всім хотів тільки зла. Він натрапив на плем’я Різнокапелюшків, де люди були добрі. Йому дуже не сподобалось, що всі люди привітні, дружні і безхитрісні. Чаклун виліз на головний камінь і виголосив промову: «Люди, як ви можете довіряти один одному, якщо у вас між собою такі відмінності? Адже жовтий капелюх – це ознака багатства, бо нагадує за кольором золото і сонце, синій – як зверхнє недосяжне небо, зелений – як повзуча трава, якій немає спину, червоний – символ владолюбства, чорний – відверта заздрість і лють, білий – прихована підступність і хитрість. Кожен з вас лише вдає з себе доброго і лагідного, а насправді виношує підлі плани згідно з своїм улюбленим кольором!»
Після цього люди почали замислюватись над причинами своїх кольорових уподобань і перестали довіряти один одному. В решті решт стали грубими, недовірливими, почали ненавидіти людей з іншим кольором капелюха, навіть, ворогувати!
Лише однієї єдиної людини в поселенні не торкнулася ржа недовіри та нетерпимості. Це був чоловік, якому подобалися капелюхи всіх без виключення кольорів. І був то не підступний, не заздрісний, не владолюбний, не зверхній, не жадібний, не хитрий чоловік, а щира, доброзичлива, весела, привітна людина. То був ще і розумник! Він вирішив, що зможе помирити людей свого племені. Він обрав той же спосіб, що і злий чаклун – виліз на головний камінь і також виголосив промову. Але ця промова була зовсім іншого змісту, тому лунала вона впевнено і переконливо. А закликав чоловік до терпимості, толерантності, добра, довіри, дружби і братства! Він також додав, що однаковість капелюшків – сіро, буденно і малоцікаво, а різноколірність – це навпаки дуже привабливо, цікаво і святково!
І тільки тоді люди зрозуміли, що їхні уподобання у різних кольорах не повинні стати причиною нетерпимості та ворожнечі. Адже багатство яскравих барв робить людей цікавішими і красивішими. Відтоді плем'я Різнокапелюшків зажило мирно і дружно.