Крупський Артур, м.Вінниця
Вікова категорія - від 7 до 12 років
Давним – давно, коли тільки починав засновуватись світ, до багатого Царя прийшов Мудрий Чоловік. І попросив купити в нього чотири щастя, але продавати він їх буде тільки по одинці.
- А що ж це за щастя? – запитав Цар.
- Перше щастя це зима! - відповів Мудрець.
- Ні, - сказав Цар – мені це не потрібно.
Тоді відповів Мудрець : «Поступай мудро, пам’ятай, що ти не вічний, а слід на землі після себе залишиш». Ну що ж, погодився Цар купити Зиму. Махнув Мудрець чарівною паличкою і прийшла Зима.
Почали дути пронизливі холодні вітри. Надійшли морози, а хуртовини замітали усі дороги. Білою скатертиною Зима вкрила усю землю, а інієм посріблила кожну гілочку дерев. Навкруги панував спокій, а в Царевому серці дзвеніла музика зими. Щасливий був Цар, що купив Зиму.
І тут знову з’явився Мудрець, запропонувавши Цареві купити друге щастя. Знову почав відмовлятися Цар, але і цього разу сказав йому Мудрець – «що він не вічний на землі, а слід після себе залишить». Купив Цар і друге щастя. Махнув Мудрець чарівною паличкою і прийшла Весна – Красуня.
Все ожило : пригріло сонечко, розтанув сніг, зазеленіла навкруги травичка, загомоніли діти. А на узліссі з’явились перші проліски, голосно заспівали пташки. І зрадів Цар таким перемінам, не пошкодував і цього разу, що купив друге щастя.
І знову з’явився Мудрець. запропонувавши Цареві купити третє щастя. відмовлявся і на цей раз Цар, сподобалась йому Весна і не хотів, він купувати щось інше. Довелось Мудрецеві знову переконувати Царя. Купив Цар і третє щастя. Взмахнув Мудрець чарівною паличкою і прийшла найтепліша і наймальовничіша пора – Літо.
Враз повітря наповнилось запахами квітів і трав, день став сонячним, гарячим. Втішило літо Царя своїми дарами : суницею, ожиною, черешнею, червонобокими яблуками, медовими грушами.
А ще більше здивувався Цар, коли понад гори, понад ліс, виріс в небі диво – міст. Це була веселка. Все навкруги було різнобарвним і завмер цар від усього дива.
І саме в цю мить з’явився знову Мудрець, запропонувавши купити останнє четверте щастя. На цей раз не вагався Цар і відразу купив щастя, пам’ятаючи слова Мудреця, - «що він не вічний, а слід після себе залишить». Махнув Мудрець чарівною паличкою і завітала Золота Осінь.
І змінила все навкруги. Стих щебіт птахів, а сонечко все менше прогрівало землю і почало холоднішати. Опадало листя з дерев, вкриваючи все навкруги жовтим килимом. Сірі хмари заслонили усе небо і почались дощі. Сумно стало і на душі царя.
Пройшли роки. Давно помер той Цар, але слід на землі після себе залишив назавжди.
Крупський Артур
учень 3-Б класу, ЗОШ № 12 м.Вінниці
|
