Миронов Андрій,м. Житомир
Вікова категорія від 13 до 17 років
Як легко буває комусь нагрубити,
Як тяжко сказати : «Прости».
Як легко буває нечесному жити,
Як тяжко до храму прийти.
Частенько далеко гріхи чужі бачим,
Під носом не бачим своїх.
Найменшу провину чужу не пробачим,
На кпини піднімем і сміх.
Як часто буває: не власного болю
Нам серцем не осягнуть,
І знов по життю понівечені долі
Пліч-о-пліч вже поряд ідуть.
Щоб горе, байдужість тебе обминули,
Щоб друзів не розгубив,
Треба щоб люди Людину відчули,
Щоб сам ти Людиною був.
Хай друзі отримають справжнього Друга,
В любові знайди свою ціль,
Підставити вмій де плече, а де руку,
Прости всі образи і біль.
Вмій стримати прояв нещадного гніву ,
Терпимим до інших ти будь,
Добрим, порядним, чутливим і ніжним,
Та посмішку не забудь!
|
