Маслюкевич Наташа, с. Велика Бурімка, Черкаська область
Вікова категорія автора - від 13 до 17 років
Коли кипить народний гнів
У залі суду до злочинця,
Що за бар’єром занімів
Зі своїм горем наодинці.
І вже немає вороття,
І прокурор вердикт читає—
О, як за зламане життя
Тоді душа моя ридає!
Якби могла то б віддала
І душу, й серця половину,
Щоб та Феміда зберегла
Чиюсь знедолену дитину.
Відкрила б око хоч єдине,
Побачила б хоч віддаля,
Що в цій зацькованій людині
В душі— безгрішне немовля...
Пречиста і м’яка, як вата
Його стежиночка була...
Так хто ж у тому винуватий
Що стежка під укіс пішла?
А був же перший хтось, хто надломив
І кинув душу стоптану під ноги,
Той, що життя хлоп’яче загубив—
Невже живе на світі без тривоги?
Нехай, сліпа Феміда і жорстока,
А люди, прошу, будьте благородні!
Відкрийте у серцях Господнє око,
Нехай завжди вершиться суд Народний!
Маслюкевич Наташа, учениця 8 класу
|
