Губенко Юлія Юріївна, м. Новоазовськ Донецька обл..
Вікова категорія - від 13 до 17 років
Життя на землі не буває нудним
Знаю, напевно, що ти не єдиний
І вік кожен рік все стає золотим,
І день пролітає як за годину.
Живеш чи існуєш?Питаєш в душі.
Караєшся в смутках, у тузі й печалі
І промені світла ти бачиш вночі,
Ховаючи мрію від серця подалі.
Тебе не хвилюють проблеми навколо,
Живеш одним днем чи існуєш до сна,
Ховаєш обличчя під лавою болю,
Що ти не такий - винувата вона...
Спотворений образ красивого хлопця:
Сумні карі очі і шрам на щоці,
Дав слово на вірність, присягу службовця,
Що встоїш в пітьмі ти на вражій нозі.
А Янголом смерті стала війна,
Торкнувшись тебе твердою рукою.
Та стисла в обіймах палюча зола,
Пронизуючи мітко спину героя.
Ти стояв до кінцяІБіль тримав у собі,
І ножем відрізав всі тяжкі свої муки
Та нестерпні думки рвали все в голові
За Неньку свою - матір науки...
Скінчилась війна, проминули роки...
Як зірваний, лист ти стоїш на порозі,
І чуєш далеко пташині гудки.
Все в'яне, вмирає - осінь в дорозі.
Здається тобі, що таких вже нема,
Що один на землі ти, покинутий Богом,
Забули про тебе і повість німа,
Каліка до віку та все життя боком.
Усі винуваті для тебе в душі,
Ти криком кричиш і б'єшся о стіну:
«Чому я каліка?»- питаєш в глуші,
Заб'єшся в куток, як павук в павутину.
За всім наглядаєш прозоро з вікна,
Ховаєш обличчя завісою болю.
Що ти не такий винувата Вона,
Але не істота, що любить без бою...
А ти лиш людина, не можна без бою
Любити, кохати, цінити життя.
|
