» 10.Мистецтво гідно жити: у чому воно полягає?, Варламова Юлія, смт.Петропавлівка


28 жовтня 2009 від prevenciya
Мета:

> Допомогти учням зрозуміти зміст людського життя, визначити своє місце в ньому;

> розвивати уміння учнів цінувати справжні людські якості, риси характеру;

> сприяти вихованню в них людяності, чесності.

Хід уроку:

Пам'ятай! Життя є дар,

великий дар.

І той, хто його не цінує,

Цього дарунка не заслуговує.

Леонардо да Вінчі

Проблемні питання:

> Для чого людина живе на землі?

> Що зробити для того, щоб життя прожити гідно?

Вступне слово вчителя:

Сьогоднішню годину спілкування я хочу розпочати такими словами:

"Життя - це можливість. Скористайся нею.

Життя - це краса. Захопися нею.

Життя - це мрія. Здійсни її.

Життя - це виклик. Прийми його.

Життя - це обов'язок твій насущний. Виконай його.

Життя - це гра. Стань гравцем.

Життя - це багатство. Не розтринькай його.

Життя - це надбання. Борони його.

Життя - це кохання. Насолодися ним сповна.

Життя - це таємниця. Пізнай її.

Життя - це долина сліз. Здолай усе!

Життя - це пісня. Доспівай її до кінця.

Життя - це боротьба. Стань борцем.

Життя - це безодня невідомого. Ступи в неї без страху.

Життя - це удача. Шукай цю мить.

Життя стане чудове - не змарнуй його!

Це твоє життя. Виборюй його!"

Ці слова належать відомій усьому світові жінці - Матері-Терезі, життя якої стало яскравою сторінкою милосердя і самопожертви. Нам усім варто прислухатися самим і донести до серця кожного цей вислів, який повинен стати для нас життєвим кредо.

Людське життя... Неповторне й звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.

Люди, їх мільйони... Всі вони зовсім різні і чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

Так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовтогарячими чорнобривцями, духмяними вишнями, стежина з червоними й чорними тонами

.Стежина життя... Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? І хочеться гукнути: "Життя! Ну зупинись хоч трішки! Почекай хоч одну мить! Візьми мене на свої крилечка й понеси ген-ген за небокрай, де люди у вічності живуть".

Прекрасні слова, правда? І як хотілося б кожному з нас, щоб і життя наше було таким же прекрасним. Але як цього досягти? Тому тема нашої години спілкування: "Мистецтво жити гідно: у чому воно полягає?" Ми повинні з вами з'ясувати такі питання:

- Для чого людина живе на землі?

- Що зробити для того, щоб життя прожити гідно?

Щоб у нас вийшла цікава розмова, мені потрібна буде ваша активність, щирість і відвертість. Давайте згадаємо правила участі в дискусії.

Бесіда з учнями:

1. Як ви думаєте, чи може кожна людина жити так, як вона хоче, і що для цього потрібно?

2. А що складніше й важливіше: будувати життя чи пристосовуватися до нього?

3. Чи хочеш стати "видатною людиною", "зіркою", "жити щасливо"?

4. Що означає прожити життя гідно?

Розповідь вчителя:

Я хочу розповісти вам про життя однієї простої жінки, а потім ми з вами дамо відповідь на запитання: чи гідним був її життєвий шлях?

Шурочка Семенова народилася у 1902 році у м. Грозному у сім'ї білошвейки Ганни і бухгалтера нафтового промислу Аврама. Батьки Шури мріяли, що донька вступить на навчання до Інституту благородних дівчат, але доля вирішила по іншому. У Росії відбулась революція. У 16 років Шуру видали заміж. Через рік у Шури та Івана народилась донька Вірочка.Вони чекали другу дитину. Але епідемія тифу зруйнувала сімейне щастя. Від тяжкої хвороби померли чоловік і донька. Шура раптово втрачає другу дитину й можливість мати дітей. Але вона не просто стала матір'ю. Шура залишилася в пам'яті людей Роменською мадонною...

Закінчивши курси медсестер, Олександра працює в госпіталі. Ризикуючи життям, переховує пораненого червоноармійця Омеляна Деревського. Згодом вони одружуються і в 1920 році разом ідуть на фронт. Після закінчення громадянської війни їдуть у станицю Радики, де забирають сина Омеляна Митю, згодом сирітку-племінницю Панну та ін.

Запальна, комунікабельна Шура чудово доповнювала мовчазного, розсудливого Омеляна, який опанував професію нафтовика-свердлильника. Вона бралась за будь-яку роботу. Згодом Шура стає завідуючою дитячого будинку в Сизрані. Але дуже хворих дітей вона забирала до себе додому.

Грозний, Нєфтєгорськ, Сахалін, Казахстан, Куйбишев, Україна - куди тільки не закидало Омеляна по службі. Звістка про початок війни застала сім'ю у селі Отважне на Волзі. Як цінного спеціаліста Омеляна на фронт не взяли. Він бурив свердловини на стратегічно важливих об'єктах. Восени 1941 року Волгою пливли пароплави, які везли евакуйованих дітей. Капітани звертались до місцевих жителів із проханням тимчасово дати малюкам притулок. Хіба могла Шура не відгукнутися?

Після Перемоги сім'я, яка налічувала 29 дітей, опинилась на Україні, у Ромнах Сумської області. Яблуневий край став останнім притулком для Олександри . Вона померла у 1959 році.

Вона виховала 48 дітей (31 сина і 17 дочок), насправді їх було 65, але тільки 48 Шура встигла виховати до повноліття. Доля Олександри Аврамівни була такою, що її вистачило б на десять життів. її міфологізували, возвеличили до росту культового радянського персонажу, потім нищили пам'ять про неї і, нарешті, висвітлили материнський подвиг в усій його глибині й святості. Ім'ям Олександри Деревської названа мала планета №2400, школа-інтернат, створений музей. До нашого часу Деревські в будь-який час дня й ночі готові привітати один одного, як заповідала Мама: "Завжди відкривайте двері своїм братам і сестрам. Вони будуть приїздити, я знаю. Поділіться з ними останнім, розділіть радість і горе, і тоді ваше життя буде таким же щасливим, як і моє!"

Обговорення:

• Чи можна життя Олександри Деревської назвати подвигом?

• Чи гідне життя прожила ця жінка?

• Як ви вважаєте, що підштовхувало її на відчайдушні вчинки?

• Хотіли б ви бути схожими на нашу героїню?

Учитель:

Так пізнати щастя можна й у праці, і в боротьбі, і в дружбі, і в коханні... Важливо тільки щоб праця була корисною не тільки для тебе, а й для людей, країни, щоб боротьба переслідувала гуманну ідею, а любов і дружба не були егоїстичними. Важливо щоб людина пізнала себе й добре визначила мету, яку вона хотіла б досягти... Розглянемо схему "Сонце життя".Що ми розуміємо під цінностями й пріорітетами життя? Що є основним змістом життя? Як потрібно долати життєві суперечності?

Заключне слово вчителя:

"Перед великим розумом схиляємо голову. Перед великим серцем - коліна!" -говорить народна мудрість. Вважайте кожен день маленьким життям і робіть його якомога повнішим та змістовнішим.

Щодня, лягаючи спати, запитуйте себе: "Що я зробив сьогодні? Чи задоволений собою? Завтра постараюся зробити більше й з користю для всіх". Усе, що "посієте" в один період свого життя, "пожнете" в інший. Людина народжена для того, щоб робити добро іншій людині, залишити гарний спогад у серцях ближніх своїх. Бо успіх приходить лише до того, хто його прагне. Не чекайте, що хтось відкриє вас, відкрийте себе самі і тоді ваше життя насправді буде гідним.